Пряжки. Як то ся робить. Лиття в землю. Частина перша.

Вересень 29, 2016

То певно самий давній спосіб лиття, ще наші предки в той спосіб лили собі списи, мечі якими полювали чи дірявили один одного.

Для початку маємо виготовити матрицю пряжки, її можна вирізати з дерева, виліпити з пластики чи то надрукувати на 3д принтері. Модель має бути троха більша адже після вистигання метал дасть усадку, то десь на 2 відсотки втратить в об’ємі. Далі збиваємо два однакових ящика без дна (опоки) в них будемо засипати суміш піску з землею та з усілякими домішками, які Вам не розкажемо бо той секрет коштував нам 7 літрів доброго самогону та немалого підсвинка.

На рівний металевий стіл ставимо пряжку лицем догори, накриваємо першою опокою та засипаємо то все землею моцно затрамбовуючи форму, можна й інакше, в вже затрамбовану опоку вдавлюємо нашу пряжку.

Перевернувши опоку витягнувши нашу матрицю маємо першу частину нашої форми, дивимось чи ніде ніц не сколупнуло.

Ставимо на місце матрицю та накриваємо першу опоку другою опокою, мостимо кілок, який опісля, коли його витягти, буде місцем для заливки металу, та знову файно втрамбовуємо. 

Розділяємо опоки, виймаємо матрицю та кілок. 

Від отвору утвореного кілком до форми пряжки продавлюємо канавку по якій латунь пролиється до форми пряжки.

 В готову опоку, через отвір заливаємо розплавлену латунь.

Після вистигання земля розбивається, і на світ Божий дістається кавалок металу який трохи схожий на пряжку.

Ну просто, хіба ні?

На цьому процес лиття можна вважати закінченим. Після нього кожна пряжка обробляється вручну майстром до фінального вигляду. Але про це, ми розповімо у наступній «серії».

Рекомендуємо ознайомитись: