Мосяжництво

Вересень 20, 2017

Мосяжем на Гуцульщині називали сплав, який отримували топивши в купі мідь, олово та сурму. Мосяжництво мало трохи ширше поняття, тут малась на увазі як ливарна справа, так і всілякі інші роботи пов’язані з обробкою мосяжу. Мистецтво топлення латуні має давнє коріння, перші знахідки датуються періодом трипільської культури, популярне було також на теренах Русі. Та саме в карпатському краї гуцульський метал зберігся досі, та набув там популярності у різноманітних виробах. Гуцули були гоноровими та любили усілякі прикраси, то було притаманне як жінкам так і чоловікам. Тому вироби з мосяжу часто використовуються в побутових речах: люльки, горіходавки, свічники, пряжки, натільні хрести та згарди, оздоба ножів, деталі кінної збруї та звісно бартки. Гуцули лили мосяж за технологією, яка не змінювалася ще з часів Київської Русі. Для початку з дерева вирізався «фірмак», дерев’яний прототип майбутнього виробу. Опісля робилися дві земляні форми, в які по черзі вдавлювали ліву та праву сторони «фірмака» та прорізались борони для заливки металу. Опісля форми зводили в купу, міцно скручували та заливали топлену латунь. Виріб з такої форми виходив грубим та кострубатим, тому потребував доброї та вмілої обробки інструментом. Вже коли виріб набував рис та ставав придатним до використання, його прикрашали чеканкою, як правило набивавши пуансонами геометричний орнамент, чи прорізали штихелями, створюючи неповторні художні композиції.

В своїх виробах ми відтворюємо масяжницькі традиції, але вже з урахуванням досягнень сучасних технологій. В першу чергу ми робимо повсякденні вжиткові речі, які будуть в нагоді кожного дня та не втратять своєї актуальності: ремені, пряжки, свічники, темпери, браслети. 

Кожен з цих виробів можна придбати у відповідному розділі в нашому магазині. Доставка відбувається протягом одного-двох робочих днів за допомогою національного перевізника.

Все буде Клямра!